МОСКАЛЕНКО ДО 100-РІЧЧЯ СУХОМЛИНСЬКОГО

В. О. Сухомлинський присвятив все своє життя вихованню нової людини – громадянина демократичного суспільства. Виховання підростаючого покоління – одна з найважливіших проблем сучасної школи. Як краще розв’язати цю проблему, якими шляхами йти, щоб досягти бажаних наслідків у виховані особистості, великий педагог висловив свої погляди, написавши безліч педагогічних праць. Понад 30 років він невтомно трудився і віддавав себе дітям.
Поклавши в основу своїх праць багаторічний досвід роботи в Павлиській середній школі, він обгрунтував принципи, за якими здійснюється виховання підростаючого покоління в сучасній школі.
Талановитий педагог велику увагу приділив взаємовідносинам колективу та особистості, розкриттю ролі і сили особистості вчителя, його мудрої влади у виховані нової людини.
Шкільне життя має бути таким, щоб у ньому завжди діяла система відповідальності людини за людину, відповідальності людини перед суспільством. Людина – колектив — суспільство – ось та система взаємовідносин, завдяки якій колектив стає силою, що виховує активного громадського діяча, дуже чутливого до громадських, суспільних проблем, якого завжди хвилює те, як зростають матеріальні й духовні багатства Вітчизни, чим він може сприяти піднесенню її могутності й слави. Характерною ознакою хорошого колективу є те, що завдяки правильно організованим громадянським відносинам особистість, людина, відчуває себе віч-на-віч з суспільством, бачить конкретне, наочне виявлення суспільних інтересів, проблем і свідомо обирає шлях боротьби за ці інтереси.
О. В. Сухомлинський неодноразово наголошував вчителям про те, щоб звичайне людське слово мало владу над дитиною, треба розвинути тонкість дитячих почуттів. Це той порох, який жде маленького вогника мудрої влади педагога. Немає цього пороху – не допоможе не тільки що вогник, а й смолоскип. Одно з найважливіших виховних правил полягає в тому, щоб вчити дітей уловлювати серце найтонші відтінки людського духу, відгукуватися серцем на думки, переживання. Вже в дитинстві вихованець наш мусить збагнути красу людської душі, велич і благородство людської відданості високим ідеалам, вірність обов’язком перед Вітчизною, рідними людьми – батьком, матір’ю. Не має більшої сили, здатної вплинути на дитячу душу, ніж захоплення людиною, подив перед моральною красою і величчю.
Вчення великого українського педагога стало культурним надбанням всієї планети. Ми, українці, пишаємося цією величною постаттю. Він належить всьому світові, але в першу чергу – нам !